Петиція про повернення Бессарабському ринку автентичного призначення не набрала голосів

Як передає інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на дані міської платформи електронних звернень, ініціативу було зареєстровано 8 вересня. Протягом відведеного двомісячного терміну збору підписів, станом на 8 листопада, документ підтримали лише 604 громадянина із 6 тисяч необхідних для офіційного розгляду міською владою.

У тексті звернення наголошувалося на тому, що Бессарабський ринок є одним із ключових архітектурних і культурних символів столиці, який не можна зводити виключно до формату сучасного фудхолу чи комерційного гастрономічного кластера. Збудований у 1910–1912 роках на кошти відомого мецената та цукрозаводчика Лазаря Бродського, критий ринок із торговельною площею 896 квадратних метрів у західному кінці вулиці Хрещатик від самого початку проєктувався як головний осередок міської торгівлі, де перетинаються інтереси фермерів, ремісників, містян і туристів.

«Жодна декоративна трансформація чи зміна призначення не здатна замінити його справжнього, історичного функціоналу. Місто втрачає свій характер, коли його автентичні ринки перетворюються на уніфіковані розважальні локації. Бессарабка має залишатися живим, доступним та справжнім ринком — осередком якісних локальних продуктів, фермерської праці та унікального київського духу», — зазначалося в тексті петиції.

Обґрунтовуючи свою позицію, автор ініціативи звертався до досвіду провідних європейських столиць, де цінність старовинних торговельних майданчиків полягає саме у збереженні їхньої первинної ролі. Як успішні приклади функціонування історичних об’єктів у зверненні наводилися ринки Nagyvásárcsarnok у Будапешті, Mercat de la Boqueria в Барселоні, Naschmarkt у Відні, Mercado de San Miguel у Мадриді та Borough Market у Лондоні.

Оскільки електронна петиція не подолала встановлений бар’єр у 6 тисяч голосів у визначений регламентом термін, вона не набула статусу обов’язкової до розгляду профільними комісіями Київської міської ради. Водночас дискусія щодо балансу між комерційною модернізацією та збереженням автентичного вигляду пам’яток архітектури в історичному центрі Києва залишається актуальною для столичної громади.